Опис породи Мериноландшаф
Вівця Мериноландшаф, буває від середніх до великих розмірів. Голова, вуха та ноги вкриті білою вовною. Чоло вкрито вовною ( вовняним чубчиком ). Вуха трошки звисають.
Походження
Вівці Мериноландшаф несуть свої першопочаткові джерела з Іспанії. Назва походить від роду Берберів ” Бері – Меринос ”, який прибув у 12 – ому столітті з Північної Африки в Іспанію та заніс прабатьків Мериносів. В середині 18 – ого століття були завезені перші Мериноси в Німеччину, щоб ушляхетнити місцеві породи. Вівці Мериноландшаф походять від схрещування іспанських тонкорунних овець з місцевою південно німецькою породою овець. Сьогодні вівці Мериноландшаф це приблизно 30 % німецького поголів’я овець, одна з найпоширеніших порід овець. Її висока частка в німецькому поголів’ї пояснюється безпроблемним утриманням, високим коефіцієнтом росту, витривалістю, хорошою вовняною продуктивністю, високим приростом і хорошою м’ясною продуктивністю. Вівця Мериноландшаф переважно утримується в південно німецькому регіоні.
Вівця Мериноландшаф витривала, підходить для перегону і дуже добре підходить для утримання в загороді, тому вона і підходить для усіх типів утримання, добре себе почуває на грубих і мізерних природних пасовищах, так і на більш сприятливо розміщених земельних регіонах. Біла шерсть має тонину від 26 до 28 мікрон. Якість туші визначається по суті по великій кількості м’яса на стегні і спині.
Розміри і вага, особливості породи:
| Характеристика | Вівця | Баран |
| Висота в загривку , см. | 70 – 80 | 90 – 100 |
| Жива вага , кг | 75 – 90 | 125 – 160 |
| Плодючість, % | 227 | – |
| Кількість ягненій , | 1,25 в рік | – |
| Продуктивність вовни , кг | 4,0 – 5,0 | 6,5 – 7,0 |
| Товщина вовни / Тонкість | 26 – 28 мікрон, АВ-В – тонкість | 26 – 28 мікрон, АВ-В – тонкість |
